Вивільнення потенціалу Виборчих даних для просування підзвітності


Частина 2: Принципи відкритих виборчих даних

Принцип 2: Виборчі дані вважаються відкритими якщо є детальними та вичерпними.

детальні та вичерпні

Виборчі дані повинні бути максимально деталізовані та вичерпні. Детальні та вичерпні дані не можуть бути попередньо об'єднані чи скореговані. Цей принцип можна сформулювати як надання даних у їхній "вихідній" формі, тобто в такій формі в якій вони були зібрані. Детальність є умовою просування прозорості та підзвітності.

У виборчому процесі, очевидно що розташування, адреса та контактні дані кожної виборчої дільниці повинні бути опубліковані задовго до дня виборів. Ця інформація потрібна виборцям для того, щоб вони знали де вони можуть проголосувати. Менш очевидним є те, що рівень виборчої дільниці є найвищим рівнем деталізації результатів голосування. Оскільки виборці голосують на виборчих дільницях (які часто називають приміщенням для голосування[1] чи пункт голосування[2]), виборчі дільниці є першим рівнем підбиття результатів голосування. Якщо набори таких даних як, наприклад, результати голосування, є доступними тільки в зібраній чи скорегованій формі, то такі дані не вважаються відкритими. Насправді, багато виборчих ‘фальсифікацій’ найлегше приховати якщо дані не публікуються в деталізованому, або вихідному вигляді.

Щодо процесу реєстрації виборців, найбільш детальним рівнем буде окремий виборець. Хоча початковим рівнем збору даних щодо реєстрації виборців є окремий виборець, різні країни публікують такі дані на різних рівнях. В деяких країнах, ОУВП вивішують паперову копію списку виборців з усіма персональними даними виборців (ім'я, призвіще, адреса та ідентифікаційний номер) біля певної виборчої дільниці. Наявність списку виборців певної виборчої дільниці є детальною інформацією, але не вичерпною, оскільки такий список є тільки однією частиною повного списку виборців зареєстрованих в усій країні. В інших країнах, повний список виборців є доступним на сайтах ОУВП в вигляді кількох файлів. В такому випадку, дані можна проаналізувати, щоб, наприклад, відмітити кількість та відсоток зареєстрованих жінок, або побачити чи були включені інші історично маргіналізовані групи. Однак, деякі країни не публікують список виборців, а дають можливість виборцям знаходити себе в списках, ввівши свою персональну інформацію. Такий підхід пояснюється державною політикою конфіденційності стосовно персональних даних виборців. Якщо детальність виборчих даних обмежується законодавством (напр. у зв'язку з політикою конфіденційності), то обґрунтування такого обмеження повинно бути чітко сформульованим, а найменш жорсткі обмеження вжиті для захисту відповідних інтересів що охороняються законом.

Галузь виборчої експертизи, яка досить недавно виникла, використовує статистичні методи[3] для аналізу виборчих даних та виявлення підозрілих схем в опублікованих вихідних даних (напр. виборча дільниця). Окрім того, в приміщеннях для голосування (напр. адміністративні приміщення, школи, ринки) часто відбувається реєстрація виборців та подання скарг. Отож, доступ до даних в найбільш детальному вигляді є ключем до оцінювання прозорості основних етапів виборчого процесу громадянами та іншими зацікавленими сторонами.

Питання, які допоможуть визначити який рівень даних є вихідним, або первинним:

  • Де дані були вперше зібрані? Відповідь на це запитання дозволить визначити найнижчий рівень отримання даних.
  • Який є найнижчий рівень, де певна точка даних може відрізнятися від іншої точки даних?
  • Ці дані стосуються голосування? Якщо так, то найбільш імовірно, що виборча дільниця є найнижчим рівнем.
  • Ці дані стосуються вимог до балотування чи реєстрації виборців? Якщо так, то імовірно що ‘особа’ (виборець чи підпис виборця) буде найнижчим рівнем.

Лідери Великої вісімки (G8) неоднозначно затвердили важливість цього принципу, підписавши Хартію відкритих даних (та Технічні додатки) в червні 2013р. В Хартії відкритих даних, уряди Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Росії, Сполучених Штатів, та Об'єднаного Королівства зобов'язалися публікувати відкриті дані високої якості, стверджуючи, що дані будуть: "в оригінальній формі без змін, та в максимально детальному викладі."

  1. В деяких країнах Африки, таких як Малаві та Замбія, найнижчий рівень називається "потік голосування", а рівень над ним – виборча дільниця. Вживаючи термін "виборча дільниця" в цьому документі, ми маємо на увазі найнижчий рівень на якому здійснюється голосування і підрахунок.
  2. В багатьох країнах Латинської Америки, найнижчий рівень називається ‘mesa’, або ‘стіл’. Приміщення для голосування зазвичай містить кілька “mesas” (в кількох кімнатах в будівлі). Ми хотіли б наголосити, що використовуючи термін "виборча дільниця", ми маємо на увазі найнижчий рівень отримання результатів, який є взаємозамінним з поняттям ‘mesa’ (стіл).
  3. Наприклад, різні цифрові тести та методи виявлення відхилень були застосовані для того, щоб поставити під питання результати виборів в таких країнах як Росія, Іран та Україна.

Facebook
Twitter
Instagram
Youtube
Tumblr