Фінансування передвиборчої кампанії
Що таке фінансування передвиборчої кампанії?
Проведення конкурентних виборів передбачає, що учасники виборчих перегонів мають кошти на проведення передвиборчої кампанії та здійснення поточної діяльності. Фінансування передвиборчої кампанії, є частиною ширшого політичного фінансування та включає усі кошти, які були зібрані та витрачені на рекламу кандидатів, політичних партій чи політик під час виборів, референдумів, ініціатив, партійної діяльності та функціонування партійних організацій. Різні країни мають різні системи фінансування передвиборчих кампаній. Загалом, є два джерела фінансування партій та кандидатів: державне фінансування та приватне фінансування. Кожне з цих джерел може мати певні обмеження. Системи можуть встановлювати обмеження щодо витрат (видатків), правила звітування та оприлюднення фінансової інформації учасників виборів, механізми монуторингу та нагляду за дотриманням процедур учасниками, а також шляхи застосування санкцій до порушників. Країни можуть визначити тип фінансування передвиборчих кампаній на основі виключно державного фінансування, виключно приватного фінансування, або поєднання цих двох типів.
Чому державне фінансування передвиборчих кампаній є важливим?
Коли учасники виборчих перегонів отримують державне фінансування на проведення передвиборчої кампанії, таке фінансування надає більш рівні умови гри та збільшує конкурентність виборів. При таких умовах приватні джерела фінансування мають менше можливостей незаконного впливу на учасників виборів за рахунок своїх внесків, що є однією з форм політичної корупції. Державне фінансування кампаній включає як пряме так і непряме фінансування політичних партій та кандидатів. Пряме фінансування передвиборчої кампанії – це кошти, виділені державою для учасників виборчих перегонів. Непряме державне фінансування – це безкоштовний (або зі знижкою) доступ до певних послуг, що надається кандидатам чи партіям. Наприклад, доступ до державних медіа, використання державної власності з ціллю проведення агітації, друк передвиборчих матеріалів та використання поштових послуг. Державні ресурси належать народу, та не повинні використовуватися в інтересах жодної політичної партії чи кандидата. Використання державних ресурсів в контексті передвиборчої агітації має вважатися внеском у фінансування передвиборчої кампанії, та вимагає відповідного звітування для попередження зловживань. Інформація про пряме та непряме державне фінансування кандидатів та партій під час виборчої кампанії дозволяє громадянам, учасникам передвиборчих перегонів та посадовим особам оцінити законність та належність використання таких ресурсів.
Приклад даних щодо державного фінансування передвиборчих кампаній
До даних щодо державного фінансування передвиборчих кампаній відноситься інформація про обмеження та процедури державного фінансування, суми надані кожному кандидату чи партії (через механізми прямого фінансування передвиборчої кампанії) та розподіл державних ресурсів між партіями та кандидатами (через механізми непрямого фінансування передвиборчої кампанії).
Чому приватне фінансування передвиборчих кампаній є важливим?
Приватне фінансування мобілізує громадян до участі в виборчому процесі та дозволяє виборцям виражати свої погляди підтримуючи учасників передвиборчих перегонів, які представляють їхні інтереси. Приватне фінансування може зменшити роль або втручання уряду в виборчий процес, зменшуючи можливі маніпуляції діючого уряду з державним фінансуванням для отримання виборчої переваги. Приватне фінансування передвиборчих кампаній – це надання коштів або безкоштовних (зі знижкою) матеріалів та послуг (внески «в натуральній формі») від приватних донорів – осіб чи компаній. Політичні партії також можуть надавати фінансову підтримку партіям, а кандидати можуть використовувати власні ресурси для фінансування кампаній. Окрім того, партії та кандидати можуть брати позики на фінансування своєї передвиборчої діяльності. Кандидати та партії повинні бути зобов'язані звітуватися по отриманим приватним внескам, вказуючи джерело, дату та суму. Маючи доступ до інформації про внески від осіб та інших приватних донорів можна викрити будь-який потенційний конфлікт інтересів стосовно партії чи кандидата, який може виникнути під час ведення політики чи діяльності в уряді. Так само інформація про приватне фінансування кандидатів та партій, включаючи обмеження приватних внесків, дозволяє громадянам, кандидатам та посадовцям прослідкувати відповідність приватних внесків та правових обмежень.
Приклад даних щодо приватного фінансування передвиборчих кампаній
Дані щодо приватного фінансування кампаній включають правила та обмеження приватного фінансування кампаній, а також інформацію про джерело кожного приватного внеску, суму та дату його отримання.
Чому інформація про витрати на передвиборчу кампанію є важливою?
Витрати на проведення передвиборчої кампанії зазвичай включають будь-які виборчі видатки, грошові або в натуральній формі, здійснені кандидатом чи партією під час виборчої кампанії. В деяких країнах існує обмеження «максимальної» загальної суми витрат на проведення передвиборчої кампанії для партій та кандидатів. Такі обмеження можуть допомогти забезпечити рівні умови гри для кандидатів, але повинні бути збалансовані з однаково законною потребою забезпечити інші права, такі як свобода зібрань та свобода слова. Обмеження максимальної суми витрат зазвичай має дві категорії: абсолютну суму та відносну суму, які визначаються такими факторами, як кількість виборців в певному окрузі та вартість агітаційних матеріалів та послуг. Незалежно від того, яка виборча система застосовується, такі обмеження повинні чітко встановлюватися законодавством та, в ідеальному випадку, індексуватися на розмір інфляції, щоб вони залишалися актуальними під час наступних виборів. Обмеження також повинні застосовуватися до учасників виборчих перегонів, щоб їх не могли використати з метою обходу обмеження щодо витрат. Учасники виборчих перегонів повинні мати право витратити суму коштів яка буде достатньою для того, щоб донести свої політичні переконання до громадян. Обмеження витрат на проведення передвиборчої агітації повинні чітко прописуватися в законодавстві. Інформація про обмеження може використовуватися учасниками перегонів, щоб забезпечити законність своєї діяльності, а громадянами, щоб притягнути до відповідальності партії та кандидатів. На первинному рівні дані по витратам повинні включати інформацію про здійснення трансакцій, до якої входять сума та отримувач коштів чи товарів. Громадяни можуть використовувати інформацію про витрати на проведення передвиборчої кампанії, щоб зробити поінформований вибір.
Приклади даних щодо витрат на проведення передвиборчої кампанії
Щодо даних по витратам, вважається хорошою практикою вказувати дату, ціль, суму та одержувача кожної трансакції.
Чому звітування та оприлюднення є важливими?
Звітування та оприлюднення інформації про витрати на проведення передвиборчої кампанії забезпечує підзвітність кандидатів та політичних партій як перед органами, які здійснюють нагляд за витратами на передвиборчі кампанії, так і перед громадськістю. Хоча звіти по фінансуванню виборчих кампаній відрізняються по змісту та їх необхідно подавати з різною частотою, звітування кандидатів та партій перед органами нагляду за проведенням виборів повинно відбуватися вчасно та прозоро. Закон повинен чітко встановлювати, що повинен охоплювати звіт, строки подачі та метод опублікування. Вимога подання попереднього, проміжного та кінцевого звітів по фінансуванню передвиборчої кампанії вважається належною практикою. Використовуючи інформацію зі звітів, органи нагляду за фінансуванням виборчої кампанії можуть прослідкувати дотримання правил.
Загалом, кандидати та партії повинні дотримуватися певних вимог до оприлюднення інформації, коли вони балотуються на державну посаду. Ці вимоги можуть включати оприлюднення інформації про активи та залучені кошти на момент реєстрації та під час усієї виборчої кампанії. В деякий випадках таку інформацію публікують ограни нагляду, а і інших кандидати чи партії повинні публікувати її самі. Вимоги щодо оприлюднення інформації можуть відрізнятися у різних країнах, але повинні бути збалансовані з вимогами конфіденційності та захисту даних. Доступ до інформації щодо фінансування передвиборчої кампанії допомагає громадянам зрозуміти звідки політичні партії та кандидати отримують фінансову підтримку, та зробити більш поінформований вибір.
Більшість країн Латинської Америки вимагають, щоб фінансова інформація партій та кандидатів оприлюднювалася, згідно з законодавством. В Коста Ріці існує електронний портал, який забезпечує легкий доступ до цієї фінансової інформації, що зберігається в стандартизованих форматах, придатних для швидкої програмної обробки даних. В Перу, згідно з положеннями про фінансування політичних партій від 2005р. політичні партії повинні подавати фінансові звіти двічі на місяць під час виборчого процесу[1]. Відповідно до виборчого законодавства від 1997р.[2] усі кандидати були зобов'язані звітуватися щодо витрат на передвиборчу кампанію протягом 60 днів по оголошенні результатів. Загальна та детальна інформація, а також інформація по надходженням та витратам кожного кандидата окремо оприлюднюється та доступна для завантаження на сайті Державного управління з питань виборчих процесів.
Приклад даних щодо звітування та оприлюднення звітів
До таких даних відносяться правила звітування та оприлюднення інформації про фінансування передвиборчої кампанії, дані суб'єктів, які звітуються чи оприлюднюють таку інформацію, а також сама інформація яка підлягає опублікуванню. В деяких випадках, поточні звіти та інформація, оприлюднена партіями та кандидатами, може бути доступна для громадськості. Правила звітування та оприлюднення звітів мають визначати інформацію про надходження та видатки на проведення передвиборчої кампанії, яку політичні партії та кандидати повинні надавати, а також інформацію про те, ким та як такі звіти повинні подаватися. Ці вимоги можуть включати оприлюднення інформації про активи та залучені кошти на момент реєстрації та під час усієї виборчої кампанії. Щодо даних стосовно державного фінансування передвиборчих кампаній, приватного фінансування передвиборчих кампаній та витрат на проведення передвиборчої кампанії, необхідно публікувати інформацію про донора, дату, суму та типи внесків та витрат.
Звіти повинні чітко розмежовувати партії, окремих кандидатів та списки кандидатів, де це застосовно. Вони повинні бути достатньо детальними, щоб бути корисними та зрозумілими для громадськості. Вважається, що надання органами влади стандартних зразків та вказівок щодо звітування є хорошою практикою, яка дозволяє вчасно здійснювати аналіз та змістовне порівняння даних партій та кандидатів. Внески та витрати повинні чітко розмежовуватися в звітах. Окрім того, форма звіту повинна включати перелік усіх внесків та витрат по стандартним категоріям, згідно з відповідними вимогами. Такий перелік повинен включати дату та суму кожної трансакції, а також копії підтверджуючих документів (наприклад, квитанції, чеки, банківські перекази та кредитні договори).
Чому нагляд та моніторинг є важливими?
Нагляд та моніторинг дотримання правил фінансування передвиборчих кампаній є важливими механізмами підвищення прозорості та ефективної реалізації відповідних положень. Зазвичай, в державі передбачено створення незалежного органу нагляду, який здійснює моніторинг виконання правил фінансування передвиборчої кампанії, включаючи публікацію звітів. Рівень незалежності такого органу нагляду може бути різним, від чого залежить довіра громадян до перевірки фінансування передвиборчих кампаній. Законодавством можуть бути передбачені додаткові запобіжні заходи, які можуть включатися до правил відбору, створення та повноважень такого органу, для того щоб уникнути можливого впливу заангажованих осіб чи урядового тиску. Для підвищення ефективності орган нагляду можу бути наділений правом видавати вказівки та інструкції, розслідувати заявлені порушення правил та накладати або вимагати застосування санкцій за порушення. Стосунки між органом нагляду за фінансуванням передвиборчої кампанії та іншими органами адміністрування виборів та державними органами, а також між загальнодержавними та місцевими зацікавленими сторонами, повинні бути чітко визначеними. Обов'язки та сфери відповідальності органів нагляду повинні бути чітко окресленими, щоб уникнути конфлікту інтересів або часткового збігу їхніх сфер повноважень.
Здійснюючи моніторинг вчасно оприлюднених звітів щодо внесків та витрат на проведення передвиборчої кампанії, громадськість, журналісти, та/або організації громадянського суспільства можуть оцінити чесність виборчої конкуренції. Це також дозволяє їм припустити можливість впливу на кандидатів після отримання виборчої посади. Окрім того, вони можуть використати таку інформацію для притягнення органу нагляду до відповідальності, що може позитивно вплинути на його ефективність.
Приклад даних щодо нагляду та моніторингу
Дані щодо нагляду включають інформацію про те, коли учасники перегонів подали звіти – вчасно, з запізненням, чи взагалі не подали; чи інформація в звітах була повною, включаючи інформацію за яку учасники підпадають під санкції. Окрім того, дані щодо нагляду включають інформацію про кількість випадків застосування санкцій, та чи партії/кандидати дотрималися їх.
Чому санкції та апеляції є важливими?
Ефективне виконання правил фінансування передвиборчої кампанії є основою забезпечення чесності системи фінансування передвиборчих кампаній, зміцнення громадської довіри до виборчого процесу, та забезпечення підзвітності політичних партій на кандидатів. Санкції та стягнення накладаються органом нагляду за фінансуванням передвиборчої кампанії чи іншими розпорядчими органами, а в деяких випадках кримінальним судом, на учасників виборчих перегонів, які порушили правила фінансування передвиборчої кампанії. Санкції націлені на усунення будь-яких переваг, отриманих внаслідок недотримання закону, покарання осіб винних в недотриманні закону та попередження можливих інцидентів у майбутньому. Санкції повинні завжди бути чітко прописані в законі чи положеннях, відомих громадськості або учасникам виборчих перегонів, мати позовну силу та бути пропорційними до своєї цілі. Може застосовуватися ряд санкцій, включаючи попередження, адміністративні штрафи, часткову або повну втрату державного фінансування та, у випадку серйозного порушення, кримінальне переслідування. Усі рішення повинні бути правомірними та в письмовому вигляді, а усі причетні сторони повинні бути вчасно повідомлені про прийняте рішення.
У випадку призначення санкцій усі причетні сторони повинні мати право на доступ до апеляційного провадження та звертатися до судового перегляду апеляції. Нормативна база повинна забезпечувати обґрунтовані строки подання, розгляду та вирішення апеляцій. Маючи доступ до інформації про санкції та апеляції, політичні партії мають можливість перевірити, чи до них ставляться справедливо, а також можуть визначити способи оскарження накладених санкцій. Разом з тим, дані щодо накладених санкцій також дозволяють громадянам зрозуміти, чи кандидати та партії дотримуються правил фінансування виборчої кампанії, та чи вони отримали відповідне покарання за порушення. Маючи доступ до інформації про покарання в законодавстві, громадянське суспільство можу оцінити, чи забезпечує закон достатній діапазон санкцій, щоб притягнути порушників до відповідальності. Порівнюючи інформацію про санкції з оприлюдненими звітами, громадянське суспільство може з'ясувати, чи були санкції застосовані об'єктивно.
Приклад даних щодо санкцій та апеляцій
Судові процеси по санкціям та апеляціям, а також інформація про весь процес, повинні бути прозорими та відкритими для доступу громадськості. Такі дані включають інформацію про те, хто, як, та чому на певного кандидата чи партію було накладено санкції, та які сторони оскаржували рішення, чому вони оскаржували, та рішення по апеляційному процесу. Дані повинні включати ґрунтовні причини та пояснення чому було застосовано певні санкції чи прийнято певні апеляційні рішення. Щодо іншої інформації про процес оскарження, необхідно вказати законодавство, яке передбачає правові способи оскарження рішень органу нагляду, а також строки подання апеляцій та винесення рішень.